Інтерв'ю
Найпопулярніше
Відео

Історія Лубенського футболу 1918 - 2010 р.

Рейтинг:   / 0
ПлохоОтлично 

В Лубнах, старовинному місті над Сулою, футбольного м'яча побачили десь перед самою Революцією 1917 року. В ті часи нова гра була поширена переважно серед заможніх верств населення - справжні м'ячі, бутси, форма були недоступні бідним робітникам, а тим більше селянам. Навіть серед гімназистів та студентства, які були головною діючою силою в розповсюдженні гри, справжній шкіряний м'яч був великою рідкістю. Від них нову гру швидко переймали хлопці з бідняцьких робітничих околиць, які грали де прийдеться і чим прийдеться, створюючи так звані "дикі команди". У 1915 році в Лубнах стали до ладу евакуйовані з прифронтової смуги заводи "Фенікс" і "Механік" та суконні фабрики, на яких працювало багато військовополонених австрійців. Вони ще до Першої світової війни грали в "копаного м’яча" на батьківщині і також чомусь навчили місцеві "дикі команди". 19 березня 1918 року Лубни окупували німецькі війська, запрошені на Україну Центральною Радою. Тоді в місті вже існувала перша справжня футбольна команда. Вона складалася з хлопців робітничих кварталів. Капітаном команди був 20-річний воротар("гольман") Петро Сафонов, який в подальшому багато зробив для становлення гри в Лубнах. Літом 1918 року за пропозицією німецького генерала Меліора солдати, що у вільний час проводили ігри між собою, вирішили визвати на товариський матч лубенських футболістів. Нажаль, ніяких подробиць цього поєдинку досі не знайдено. Але сам факт проведення гри є незаперечним. Після революції та громадянської війни футбольне життя в місті стало потроху відроджуватись. Організація спортивного руху спочатку зосередилася в руках Всевобуча. У 1922-1923 роках в Лубнах поступово з'являються перші футбольні команди: "Фенікс", "Залдор"(пізніше-"Локомотив"), "Райсоюз". У 1923-1924 роках постала команда лубенського "Спартака", яка пізніше брала участь в обласних турнірах. Військові з місцевого гарнізону РКЧА створили команду "Красноармеец". У 1927 році відбувся футбольний турнір IV Всеукраїнської Спартакіади, в якому вперше взяла участь і команда Лубенського округу. Але на першому ж етапі лубенці за підсумками двох матчів поступилися суперникам з міста Ромни – 0:0, 1:1 (перегравання) і вибули з подальшої боротьби. Але то була перша участь команди міста в чемпіонатах України. Після 1928 року всі провідні гравці Лубенщини зосередилися в команді нового товариства "Динамо", яке вже у 1931 році першим в місті отримало свій гарно обладнаний стадіон на 500 глядачів. Провідними футболістами міста у 20-30-х роках були : П.Сафонов, Л.Волков, К.Терлецький, І.Власенко, Г.Сурмило. В першому чемпіонаті Полтавщини у 1938 році від міста над Сулою виступав "Спартак", який вийшов до другого кола змагань, але у фінальний турнір не пробився. Вже після війни 1941-1945 рр. відроджений "Спартак" навесні 1946 року здобув обласний Кубок товариства "Спартак", а восени вийшов до ? фіналу головного обласного Кубка. Головним організатором та провідним футболістом лубенського "Спартака" був Г.Глебович. Також у команді своєю грою виділявся воротар Борис Массарський. У 1947 році на великому верстатобудівному заводі "Комунар" створюється футбольна команда "Батьківщина"(Лубни), яка здобула перші успіхи на обласному рівні. У 1949 році вона вийшла до фінального турніру чемпіонату області, де посіла 7 місце. А у 1952 році пробилася у фінал Кубка області, де поступилася полтавському "Локомотиву" – 1:6. Головним тренером "Батьківщини" був Леонід Волков. Провідні гравці : Ю.Войнаховський, М.Свергуненко, О.Праченко, В.Хохлов, Л.Якуба. В подальшому команда заводу "Комунар" змінює назву на "Салют", а у 1954 році перетворюється на "Торпедо". З 1957 року відчутною силою в обласних змаганнях стає команда заводу сільськогосподарських машин "Комсомолець", яка була утворена ще у 1948 році. Вже під назвою "Колгоспник" вона першою з лубенських команд у 1959 році стає призером обласного чемпіонату, посівши 3-е місце. Керівником команди був І.Є.Нєлін, провідними футболістами В.Скосогоренко, П.Левін, І.Фещенко, К.Переверзєв, А.Тюро, А.Шматко. Також на деякий час стала відомою армійська команда Лубенського будинку офіцерів (ЛБО), яка стала срібним призером Кубка ККВО у 1958 році та брала участь в обласному кваліфікаційному турнірі до чемпіонату України серед КФК у 1959 році. Пізніше армійці виступали під назвою "Чапаєвець". Довгий час тренував колектив Макс Ісакович Шафір. Провідними гравцями в різні роки були : В.Мухін, М.Грузман, А.Белан, М.Кофман, В.Рязанов, Р.Оганесян, В.Шнейдерман, А.Тюро, А.Голубєв, В.Єгорович та інші. Наприкінці 50-х - початку 60-х років на провідні ролі в лубенському футболі знову виходить "Торпедо"(завод "Комунар"). Вже у 1958 році комунарівці під назвою "Авангард"(яка протрималася лише два роки) вийшли у фінал Кубка області, де поступилися полтавському "Локомотиву" – 0:3. У 1960 році команду очолив колишній голкіпер Михайло Юхимович Нежинський. Довгі 30 років він незмінно керував колективом, виховав багато відомих лубенських футболістів. Під його керівництвом "Торпедо" у 1963 році грало у фіналі Кубка області, де поступилося "Авангарду"(Крюків) – 0:3. Наступного, 1964 року така ж доля спіткала і команду заводу "Комсомолець" - "Металіст"(Лубни), яку очолював К.Л.Переверзєв. Знову сильнішим виявився "Авангард"(Крюків) – 1:0. Але нехай не дуже вдало, та два роки поспіль у фіналі Кубка Полтавщини грали лубенські команди. Більшого довгі роки командам з Лубен не вдавалося зробити. Провідними гравцями у 60-х роках в "Торпедо" були: М.Грузман, Г.Степанов, В.Даценко, Я.Рожко, В.Урліх, П.Акулов, В.Маковський ; в "Металісті" : І.Фещенко, В.Могущий, О.Калюжний, А.Тюро, Ф.Пугачьов. У 1969 році лубенський "Металіст" змінив назву на "Колос" та прийняв участь у фінальному турнірі республіканського турніру "Золотий колос". У середині 70-х років до учасників обласного чемпіонату залучилися нові лубенські команди "Імпульс"(завод "Лічмаш") та "Хімік"(хімфармзавод). Спочатку вони грали по другій групі. Але у 1977 році "Імпульс" під керівництвом Павла Олексійовича Акулова вже виявляв грізну силу. У 1980 році команда заводу "Лічмаш" здобула "бронзу" обласного чемпіонату. Провідні гравці команди : П.Лисюра, А.Гармаш, В.Кочерга, П.Колодій. У 1981 році перший успіх прийшов і до сільських футболістів Лубенщини - "Україна"(Оріхівка) стала срібним призером Республіканського ДСТ"Колос", фінальні змагання якого відбулися в Криму. У 1982 році завдяки зусиллям начальника фізпідготовки військової частини міста майора М.Черненко в Лубнах на базі спортроти відроджується армійська команда, яка отримує назву "Зірка". З допомогою офіцерів П.Третяка та Ю.Шера, які були палкими шанувальниками футболу, команда збирає найкращі сили з військових строкової служби, які грали в різних командах майстрів. Вже в рік дебюту команда здобуває "срібло" обласного чемпіонату, а у 1983 році першою з лубенських команд досягає історичного успіху - стає чемпіоном області. Нажаль, в тій команді не було місцевих гравців. Але грали футболісти, які в подальшому принесли славу полтавському футболу : С.Лукаш, Д.Гордєй, А.Северин, І.Китайко. У 1984 році в цій команді розпочав виступи і один з найкращих лубенських футболістів - Ігор.Ладатко. У 1984 році відбулося урочисте відкриття центрального лубенського стадіону "Колос"(колишній "Металіст"). Це дало змогу піднести футбол в Лубнах на вищий рівень. Вже у 1985 році на базі "Зірки" за фінансової підтримки райради ДСТ"Колос" було створено нову загальноміську команду "Сула", яка відразу почала виступи в чемпіонаті УРСР серед КФК. Очолив її молодий місцевий тренер – Олександр Іванович Сердюк. Дебютний сезон виявився вдалим – 3-е місце в зоні. Але у 1986 році команда не виступала. Лише у 1987 році почалося відродження. З новим головним тренером – В.В.Звягіним "Сула" вперше здобула Кубок області. У фіналі була перемога над міцною командою "Кремінь"(Кременчук) – 2:0, а в чемпіонаті УРСР лубенці стали другими в зоні, поступившись лише черкаському "Дніпру". Вдало команда грала і в Кубку УРСР. Трохи гірше "Сула" провела 1988 рік. Але з приходом у 1989 році нового головного тренера – І.М.Славинського у місті почався справжній футбольний бум. Команда виграла змагання у своїй зоні КФК, а у фінальному турнірі в Криму стала п’ятою. Наступного 1990 року "Сула" стала другою в зоні після "Сталі"(Комунарськ *-зараз Алчевськ), а останній союзний сезон 1991 року провела трохи гірше – лише 5-е місце. До успіхів слід додати переможні фінали Кубка Полтавщини – 1989,1990,1991 років. За роки виступів "Сули" в часи СРСР за лубенців грало багато відомих майстрів, серед яких важко виділяти кращих. Та, безумовно, найвідомішими були : О.Швойницький, В.Глушаков, Ю.Єфремов, І.Жабченко, В.Панасюк. Незалежні змагання України 1992 року "Сула" розпочала з обласного чемпіонату та швидко піднялася на більш високий рівень. У 1992-1994 роках лубенці грали в аматорській першості, а один сезон 1994/95 років провели в ранзі команди майстрів третьої ліги національного чемпіонату України. Вдалим був виступ і в національному Кубку України 1993/94, коли "Сула" перемогла "Динамо-2"(Київ) з Андрієм Шевченко у складі!!! За цей час в команді О.І.Сердюка підросли здібні місцеві гравці – В.Каретник, А.Сірик, О.Кулик, В.Малих, І.Морозюк та інші. Але фінансові негаразди перешкодили подальшій участі лубенців в чемпіонатах України. Розпочинати "Сулі" у сезоні 1995/96 прийшлося з самого початку – другої групи чемпіонату Полтавщини. Ще одна команда Лубенщини - "Колос"(Тарандинці) виступала в першій групі області і на деякий час зібрала до себе кращі сили. Але вже у сезоні 1996/97 відбулася консолідація гравців в одній команді : "Сула" з головним тренером М.П.Білошицьким грала в першій лізі. До 2001 року лубенська "Сула" проіснувала в обласному чемпіонаті, перебуваючи у верхівках турнірної таблиці, але до призових місць не піднімалася. В команді виховалося нове покоління здібних гравців : О.Забара, П.Куций, Ю.Юрченко, Є.Дрібний, С.Гайдук. У 1998 та 2001 роках "Сула" здобула Кубок області та несподівано розвалилася… Два сезони Лубни в обласному чемпіонаті репрезентувала лише команда молокозаводу "Ніка", яку тренував В.І.Шевченко. Здібні місцеві гравці шукали кращої долі в колективах інших міст. Та у 2003 році відбулося нове відродження лубенського футболу – створено ФК"Лубни", головним тренером якого призначено А.О.Гришановича. Вже у 2006 році лубенці вибоюють "срібло" обласного чемпіонату і здобувають Кубок, перемігши у фіналі ПЗМС(Полтава). У 2007 році ФК"Лубни" посідають 3-е місце в чемпіонаті і знову виборюють Кубок Полтавщини, перегравши цього разу у фіналі "Гірник"(Кременчук). 2008 рік позначився деяким спадом в місцевому футболі. В розпалі сезону відбулася зміна головного тренера. Команду очолив А.А.Сірик. ФК"Лубни" залишились лише четвертими в чемпіонаті області та на далеких підступах до Кубка. У 2009 році команду з різних причин залишили деякі досвідчені гравці, які останнім часом формували її основу : Є.Макаренко, С.Гайдук, І.Морозюк, О.Забара, Є.Дрібний… У підсумку омолоджена команда посіла 2009 року незадовільне - 11 (передостаннє) місце, навіть не догравши чемпіонат. Але з поверненням на тренерський місток досвідченого Анатолія Гришановича у 2010 році почалося поступове відродження лубенського футболу. Молоді вихованці Сірика вже набули досвіду у дорослому футболі, А.О.Гришанович багато зробив для підсилення складу досвідченими виконавцями з інших міст. Підсумкове 6-е місце 2010 року створило гарний початок для нового сходження до призових місць вже найближчим часом. На сьогодні лубенський футбол має такі статистичні викладки : В місті налічується 3 стадіони : ЛКС"Центральний"(8040 місць до реконструкції), "Торпедо"(близько 500), "Лісного технікуму"(близько 200). В ДЮСШ(Лубни) працюють 4 футбольних тренера-викладача. В Лубнах лише одна команда, яка виступає в чемпіонаті та Кубку області - ФК"Лубни"(перша ліга). В чемпіонаті Лубенського району в останньому сезоні (2010 рік) виступало 8 команд. З них одна ("Райз-Максимко") - з районного центру. В міських аматорських футбольних турнірах (2010 рік) виступали 16 команд , в турнірах ветеранів – 7 команд. Кращі вихованці лубенської ДЮСШ, які зараз грають у командах майстрів: В.Рудченко ("Буковина"), С.Вовкодав – гравець молодіжної збірної України ("Ворскла"Полтава).                                                       Автор: Сергій Кликовський – прес-служба ФК"Лубни".

Література

bottom-1

До Вашої уваги пропонуємо ілюстровані енциклопедії та довідники про Лубенській футбол. Видання мають багато фото та унікальних статистичних данних.

Аренда Лубны

bottm2

Аренда квартир в Лубнах. Посуточно, почасово. Хорошие условия.

Телефон:
(095) 164-44-84

Т2 телебачення

Цифрове Т2 телебачення

Цифрове ефірне телебачення України. Великий вибір приймачів та ефірних антенн.

Т2 приймачі.

Антени для Т2.

Супутникове HDTV

bottom4

Комплект для прийому телеканалів в якості HD. Українські та європейскі канали без абонентської плати.

Ознайомитися детальніше >>.